Емпатія як фактор креативності: соціально-філософський аналіз

Nikolenko, Kseniya та Ніколенко, Ксенія Вікторівна (2017) Емпатія як фактор креативності: соціально-філософський аналіз. Інтелект, особистість, цивілізація (14). с. 5-11. ISSN 2079-4835

Перегляд

Text Nikolenko_article_02_09_2017.pdf Завантажити (363kB) | Перегляд

Резюме

Креативність як структурна складова діяльності особистості покликана пояснити сутність самого соціального значення діяльності. Виділити в діяльності якусь аксіологічну складову для інтерпретації результатів діяльності. Наприклад: психічно неспроможна особистість здійснює діяльність, можливо створюючи щось, не існуюче до цього, однак продукт цієї діяльності не несе соціальної значущості (або має асоціальні наслідки). Розуміння діяльності особистості, що спрямована лише на створення нового і визначається за цим параметром як креативна, не є коректним. Креативна діяльність тісно пов'язується з соціальною реальністю, з компонентами корисності, утилітарності. Діяльність особистості тоді і тільки тоді ми можемо називати креативною, якщо вона обумовлена низкою факторів, у даному випадку провідним виступає соціальна складова такої діяльності. Виявлення соціальної сутності креативного процесу розглядалася різними дослідниками. Зв'язок креативності з досвідом, виділення соціальної значущості креативного є необхідними атрибутами сучасного трактування креативності як продукту діяльності особистості. З метафізичних позицій креативність особистості є фундаментальним процесом спонтанного трансцендентування потенцій і віртуальностей, перманентного розширення поля універсуму. Всі існуючі структури (матеріальні, семіотичні, ідеальні) виступають як певні продукти (події) креативних процесів. Їх особливості минулого, теперішнього і майбутнього буття залежать від різноманітної направленості й форм реалізації потенціалів креативності. Дослідники (М. Н. Морозов, Л. В. Яценко, В. А. Яковлєв, Б. В. Новіков, Р. В. Сунягін та ін.) розуміють особистісний аспект креативності як якусь фундаментальну складову, здатну приводити власне до появи креативного результату, продукту. Як вже зазначалось, креативність виявляється на особистісному рівні як система динамічно гетерогенних елементів. Тому однією з характеристик креативності окремої особистості може виступати редукція як спрощене зведення складного довільного процесу до більш простого, більш доступного для аналізу і вирішення. Розуміння креативності як прагнення звести найбільш складне до простого дозволяє легко виявити однозначний зв'язок причини і наслідку, а також повторюваність і відтворюваність процесів з високою передбачуваністю. Саме ця властивість простоти становить значний інтерес у евристичному плані для встановлення напряму креативного пошуку особистості. Хоча принцип редукціонізму і не розкриває природу й сутність креативності людини у всій повноті, але все ж дозволяє відстежити окремі складові цього складного процесу. Висновки та перспективи дослідження: Емпатія є не просто одним із способів реалізації креативного процесу як такого, не якоюсь певною формою, за допомогою якої можна фіксувати креативний акт. Це здатність зробити загальний інтерес своїм особистим і особистісним, потребою власної індивідуальності. Ми можемо говорити про соціальну сторону креативності на особистісному рівні не тільки з аксіологічної позиції, але і з точки зору причинно-наслідкових зв'язків. Креативність особистості проявляється завдяки суспільній складовій. Власне, людина як соціальна істота здатний на різні креативні акти, які є по суті зумовленими безпосередньо суспільством. Соціальна складова наштовхує людину на породження нового, на переосмислення вже існуючих об'єктів матеріальної і духовної культури.

Дії (потрібно увійти)

Перегляд елементу