КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В ЛІНГВІСТИЦІ ТА ФІЛОСОФІЇ

Udovichenko, Hannah та Удовіченко, Ганна Михайлівна та Удовиченко, Анна Михайловна та Horobei, AnzhelikaMykolaivna та Горобей, АнжелікаМиколаївна та Горобей, Анжелика Николаевна (2021) КАТЕГОРІЇ ОЦІНКИ В ЛІНГВІСТИЦІ ТА ФІЛОСОФІЇ. Збірник наукових праць «Нова філологія» (82). с. 300-307. ISSN 2414-1135

Перегляд

Text Udvichenko_Collection of scientific papers “New Philology”_2021.pdf Завантажити (353kB) | Перегляд

Резюме

У статті розглянуто та проаналізовано наукові розвідки вітчизняних і закордонних вчених-лінгвістів та філософів. Визначено розмежування між категоріями «оцінка» і «оцінність» в сучасній лінгвістиці, що зумовлено базовим характером цих категорій. Об'єктом дослідження є інтерпретація категорій «оцінка» та «оцінність» в теоретичних дослідженнях філософії та лінгвістики. Предметом наукового дослідження є такі мовні явища як виразність, стильова закріпленість, емоційність, образність. Передумовами дослідження слугують наукові розвідки вітчизняних та зарубіжних вчених-мовознавців та філософів. Науковою новизною цього дослідження є всебічний аналіз визначення понять «оцінка» та «оцінність». Практична цінність дослідження втілена у визначенні принципової різниці між категоріями виразності, емоційності та оцінки. Перспектива вивчення оцінюваних слів та фраз визначається теоретичними та практичними потребами, оскільки інтерес науковців до виявлення та опису засобів вираження категорії оцінки зріс. Мовна категорія оцінки – це відображення логічної категорії оцінки, яка виражає відношення суб'єкта до будь-якого предмета чи явища. Оціночна категорія має точку перетину з таким явищем, як порівняння, оскільки в оцінюваному акті завжди присутня кореляція з певним стандартом та модульність, в якій, як і в оцінці, є такі елементи, як об'єктивність, суб'єктивність, ставлення. Видатними рисами двох категорій оцінки є відсутність аксіологічних результатів у порівнянні та обмеження вираження модальності на рівні речення, тоді як оцінка може бути виражена елементами всіх мовних рівнів. Відкритим залишається питання про те, чи віднести до категорії оцінки лише оціночні судження, що виразно порівнюють об'єкт зі стандартними ознаками цього класу об'єктів, або також твердження, які не містять явної оцінки, але які мають деякі різновид описової інформації про подію. Перспектива вивчення оцінних слів та словосполучень визначається теоретичними та практичними потребами, адже за останній час зріс інтерес вчених до ідентифікації та опису засобів вираження категорії оцінки.

Дії (потрібно увійти)

Перегляд елементу