ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСФОРИАЦІЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ ВАЛЬТЕРА СКОТТА «АЙВЕНГО»

Ostapenko, Svitlana та Остапенко, Світлана Анатоліївна та Остапенко, Светлана Анатольевна (2021) ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСФОРИАЦІЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ ВАЛЬТЕРА СКОТТА «АЙВЕНГО». Нова філологія. Збірник наукових праць (83). с. 195-199. ISSN 2414-1135

Перегляд

Text Ostapenko_article_1_10_2021.pdf Завантажити (350kB) | Перегляд

Резюме

У статті досліджено проблему застосування трансформації транспозиції в українських перекладах роману Вальтера Скотта «Айвенго», здійснено їх порівняльний аналіз, продемонстровано їх комплексність та виправданість. Наголошено, що основна мета перекладача полягає в досягненні адекватного перекладу, чому сприяє уміння використовувати перекладацькі трансформації з дотриманням відповідних норм мови перекладу, що забезпечує більш точну передачу інформації, закладеної в оригінальному тексті. Основні наукові результати отримані з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: аналізу та узагальнення наукової літератури з проблем перекладацьких трансформацій; теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу; цілісних та інтегральних підходів до дослідження лінгвістичних явищ; порівняльного, описового та аналітичного методів. На основі компаративного аналізу текстів оригіналу та перекладів роману Вальтера Скотта «Айвенго», зроблених Ю. Лісняком та Г. Лозинською, І. Давиденком і Д. Родієнко, констатовано, що Ю. Лісняко та Г. Лозинська дещо відійшли від норм мови оригіналу й наблизив свій переклад до норм української морфроргії, застосувавши для цього близько 400 трансформацій. Таким чином перекладачі зробили текст перекладу легшим для сприйняття українським читачем. Зіставлено, що переклад, зроблений І. Давиденком і Д. Родієнко, демонструє намагання перекладачів дотримуватись норм оригіналу, що інколи перевантажує смислову інформативність нарації. Зазначено, що найчастіше в перекладах застосовувались такі види транспозиції, як ад’єктивація та вербалізація.. Найменш вживаними були субстантивація та адвербалізація. Але в той самий час проведений аналіз констатує, що здебільшого трансформації носили комплексний характер, що доводить зумовленість перекладу художнього тексту необхідністю враховувати всі характерні риси та особливості тексту художнього твору, не обмежуватися лише якимось одним завданням, а сукупно використовувати всі доступні засоби і прийоми для досягнення найбільш якісного перекладу і адекватності – основної мети перекладацької діяльності.

Дії (потрібно увійти)

Перегляд елементу