МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ЯК ПРЕДМЕТ МОВНОСТИЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Udovichenko, Hannah та Удовіченко, Ганна Михайлівна та Удовиченко, Анна Михайловна та Kuts, Mari та Куц, МаріяОлександрівна та Куц, Мария Александровна (2021) МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ЯК ПРЕДМЕТ МОВНОСТИЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. ВісникЗапорізькогонаціональногоуніверситету. Філологічні науки (No 1). с. 170-175. ISSN 2414-9594

Перегляд

Text Udovichenko_Bulletin of Zaporizhzhia National University. Philological Sciences.pdf Завантажити (315kB) | Перегляд

Резюме

У статті розглянуто підходи дослідників-лінгвістів щодо визначення закономірностей перекладу творів різних жанрів та їх відмінності. Сформульовано визначення мовностилістичного аналізу. Виконано критичний аналіз підходів до мовностилістичного аналізу художнього тексту. Зазначено, що вітчизняні та зарубіжні критики відзначають появу великої кількості якісних творів, розрахованих на масового читача. Такі твори поступово стають предметом мовностилістичного аналізу, і це ставить нові завдання перед стилістикою. Підхід і вимоги до перекладу зумовлюються типами текстів, що впливає на вибір прийомів перекладу та визначення ступеня еквівалентності перекладу оригіналу. Цілі та завдання перекладу, як відомо, залежать від жанру оригіналу. Кожен із жанрів має свої закономірності перекладу твору та свої відмінності. В умовах розвитку нових жанрів від перекладу вимагається не тільки точність, збереження авторського задуму, але й здатність так само активно захоплювати й утримувати увагу читача, як це відбувається в оригінальних творах. Доведено, що у сучасних творів художньої літератури предмет мовностилістичного аналізу можна визначити як сукупність використаних в художньому творі мовних засобів, за допомогою яких письменник забезпечує втілення ідейно-художнього задуму; вивчення виразних засобів мови та стилістичних прийомів повинно враховувати взаємозв’язок застосування зазначених засобів і прийомів зі змістом художнього твору; мовні засоби та прийоми, які несуть стилістичну функцію, служать не тільки відповідній передачі художнього задуму, а й завданням автора. Для виконання поставлених завдань використовувалася комплексна методика аналізу, що включає прийоми порівняльного лінгвістичного аналізу, статистичного підрахунку мовних одиниць, класифікаційного аналізу, контекстуальної інтерпретації, виявлення смислових і конотативних відповідностей. Теоретична значимість дослідження полягає в подальшому розвитку порівняльного мовностилістичного аналізу оригінального художнього твору, призначеного для масового читача, і його перекладу, у встановленні основних стилетворчих закономірностей, характерних для творів масової літератури. Практична значимість полягає в тому, що матеріал дослідження може використовуватися в курсах із порівняльної стилістики англійської та української мов, а також під час вивчення сучасної зарубіжної літератури у вишах

Дії (потрібно увійти)

Перегляд елементу