Мовний знак як засіб об'єктивації людської свідомості

Udovichenko, Hannah та Удовіченко, Ганна Михайлівна та Удовиченко, Анна Михайловна (2019) Мовний знак як засіб об'єктивації людської свідомості. Науковий Вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. (12). с. 229-232. ISSN 2312-6353

Перегляд

Text Udovichenko_Dragobych_2019.pdf Завантажити (356kB) | Перегляд

Резюме

У статті досліджено взаємовідношення понять знак та поняття, знак та значення. Зазначено, що картина світу, представлена у свідомості людини у вигляді системи понять, знаходить своє матеріальне вираження в найрізноманітніших формах, серед іншого й у мові. З’ясовано, що поняття є ідеальною сутністю, однак воно не може бути переданим від однієї людини до іншої без матеріального посередника, здатного впливати на наші органи чуття. Таким посередником може виступати знак, а в лінгвістиці саме слово є найважливішим знаком. У пропонованій роботі слово постає як знак, який слугує для індукування певного поняття у свідомості людини і який, виражаючи певне значення, входить до поняття. Водночас зауважено, що значення не є частиною слова, а виступає складником ідеальної одиниці – лексеми. Лексема як ідеальна одиниця мови зберігається в нашій пам’яті або в інвентарній системі лексичних одиниць мови. З’ясовано, що, на відміну від знака, лексема є одиницею двосторонньою, тобто складається з образу слова – сигніфіканта – і значення – сигніфіката. Акцентовано на необхідності для індукування у свідомості потрібного значення ототожнення вимовленого слова зі своїм образом – сигніфікантом, а також на прагненні покласти в основу словесного знака будь-яку одну ознаку, яка актуалізує особливість знака. Обґрунтовано положення про слово як односторонню одиницю, що становить комбінацію звуків і букв. Воно може мати кілька значень і за допомогою нього можна пояснити значення будь-якого знака або ввести нове поняття. Констатовано, що знак сам собою не точний, позаяк людина, створюючи його, не прагнула досягти максимальної точності. Висвітлено протиставлення слова і лексеми, як матеріальної односторонньої одиниці і двосторонньої ідеальної, проте водночас з урахуванням, що слово є знаком лексеми, засвідчено каузальний зв’язок між ними.

Дії (потрібно увійти)

Перегляд елементу