Управління змінами на добувних підприємствах україни як чинник їх розвитку

Pryymak, Natalia та Приймак, Наталія Сергіївна (2019) Управління змінами на добувних підприємствах україни як чинник їх розвитку. Вісник київського національного університету технологій та дизайну. Серія «Економічні науки» (1(131)). с. 111-118. ISSN 2413-0117

Перегляд

Text Priymak_article_pravlinnya_zminami.pdf Завантажити (261kB) | Перегляд

Резюме

Стратегічно-важливою частиною промисловості України є добувна промисловість, а саме її підгалузь - добувна промисловість та розроблення кар’єрів. Сучасний стан видобувної промисловості характеризується певним пожвавленням, але не у всіх її галузях. Метою статті є дослідження результатів діяльності добувної промисловості та визначення основних чинників змін, які забезпечать розвиток даної галузі. Аналіз показав, що на сьогоднішній день підприємства добувної промисловості характеризуються недостатньою ефективністю діяльності (вповільнення індексів приросту виробництва, коливання рентабельності та прибутку, вагома частка збиткових підприємств), а їх технічний та виробничий потенціал не відповідають загальносвітовим тенденціям, що пов’язане із неповним використанням можливостей розвитку даної галузі. Для підприємств добувної промисловості управління змінами набуває вагомості через значний динамізм їх бізнес-середовища, що обумовлене як загальнодержавними, так і міжнародними тенденціями. Зміни бізнес-середовища добувної промисловості та розроблення кар’єрів генеруються чинниками: простір, час, споживач, захист, продукція, ціни, які: ініціюють зовнішні зміни; зменшують (скорочують) лаг змін; ініціюють зміни інфраструктури ринку та обсягів супутніх послуг; актуалізують зростання рівня державної підтримки; в котрий раз доводять необхідність змін техніки та технології видобутку, переробки та збагачення сировини; визначають зміни підходів до контролю витрат та методів ціноутворення. Сигналами, які мають стимулювати підприємство до змін мають стати: зростання труднощів у протистоянні ентропійним впливам зовнішнього середовища; наявність кризових явищ на підприємстві; погіршення ринкових умов; ініціатива менеджменту підприємства чи будь-яких стейкхолдерів (їх груп) щодо змін; інформація контактних груп підприємства щодо вимог до продукції, цін, вартості ресурсів. До стримуючих зміни факторів можна віднести: відсутність ефективного менеджменту та професійних менеджерів, здатних реалізувати весь цикл змін; неефективна організаційна структура, наявність конфліктів в організації; опір змінам; нерозвинена корпоративна культура підприємства.

Дії (потрібно увійти)

Перегляд елементу