Інкрементальна та ітеративна моделі реалізації стратегії розвитку інноваційної інфраструктури україни в умовах глобальної конкуренції

Bocharova, Yulia та Бочарова, Юлія Геннадіївна (2018) Інкрементальна та ітеративна моделі реалізації стратегії розвитку інноваційної інфраструктури україни в умовах глобальної конкуренції. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Механізми ефективного розвитку прикордонних територій: [зб. наук.пр.] (1 (129). с. 138-143. ISSN 2071-4653

Перегляд

Text Bocharova_article_2018_1(129).pdf Завантажити (400kB) | Перегляд

Резюме

У статті визначено, що стратегічне управління інноваційною інфраструктурою розглядається як складний процес, що: 1) складається із двох етапів (планування розвитку інноваційної інфраструктури та реалізація стратегії розвитку інноваційної інфраструктури), кожний із яких передбачає реалізацію 4 із основних функцій управління (організацію, координацію, мотивацію, контроль); 2) має враховувати перманентний та системний вплив зовнішнього середовища, визначаючи акселератори та деструктори, на які логічно поділяються фактори, імперативи розвитку інноваційної інфраструктури. Обґрунтовано значення та роль реалізації стратегії розвитку інноваційної інфраструктури як етапу стратегічного управління інноваційною інфраструктурою. Визначено, що у якості основних альтернатив реалізації стратегії розвитку інноваційної інфраструктури України в умовах глобальної конкуренції можуть розглядатися інкрементальна та ітеративна моделі реалізації стратегії розвитку. Встановлено, що основними порівняльними перевагами ітеративної моделі реалізації стратегії розвитку інноваційної інфраструктури України в умовах глобальної конкуренції є: більш високий рівень релевантності вимогам середовища; коротший термін валідації; вищий рівень інклюзивності цілей, методів, інструментів, результатів розвитку інноваційної інфраструктури та національної інноваційної системи, країни, глобальної інноваційної інфраструктури, що формується; ефективніше управління ризиками розвитку інноваційної інфраструктури шляхом скорочення лагу «ідентифікація ризику – усунення ризику»; швидше внесення зміни у зв’язку із зміною цілей розвитку інноваційної інфраструктури в умовах глобальної конкуренції; ефективніше використання ендогенних та екзогенних можливостей, акселераторів розвитку інноваційної інфраструктури; ефективніше управління архітектурою та функціонуванням інноваційної інфраструктури шляхом визначення її дефектів на ранніх ітераціях, а не наприкінці реалізації стратегії; вищий рівень ймовірність реалізації стратегії розвитку інноваційної інфраструктури шляхом підвищення рівня інтеграції та відповідальності всіх функціональних блоків її забезпечення та ін.

Дії (потрібно увійти)

Перегляд елементу